«Насильство – це завжди дуже боляче, особливо, коли кривдник – рідна донька».
Явище домашнього насильства є одним із найбільш «замовчуваних» у нашому суспільстві.
Про це не прийнято говорити відкрито і більшість людей вважають, що розголошення цього може значно погіршити репутацію сім’ї серед знайомих.
Насильство – це завжди дуже боляче, особливо, коли кривдник – рідна донька.
«Ми з донькою, зятем та внуками покинули домівку і переїхали у зв’язку з війною на Закарпаття. Потім спільне життя перетворилося на жах. В будинку постійно були сварки, донька втягла мене в кредитні правовідносини, за кредит я сплачувала зі своєї пенсії. Вони з чоловіком ніде не працювали. А згодом стали відбирати всю пенсію. У мене взагалі не було ні копійки власних коштів. На мене тиснули колектори, і, найважче, – рідні мені люди » - розповіла пані Тетяна.
Домашнє насильство – це комплексне явище, яке може мати свій прояв не тільки в нанесенні тілесних ушкоджень, а й в образах, погрозах, обмеженні в засобах до існування та доступу до житла або майна, примусу до статевого контакту. Отож, воно може бути фізичним, психологічним, економічним чи сексуальним. А постраждалими від цього явища можуть стати не лише чоловік чи дружина, але й діти, батьки або інші родичі, які перебувають чи колись перебували у родинних відносинах.
«Позбавлення матеріальних ресурсів, відбирання коштів, втягнення в кредитні правовідносини зі сторони одного з членів родини – прояви економічного насильства. Депресія, безпорадність, зневіра в собі, – наслідки психологічного насилля» - роз’яснює фахівчиня мобільної бригади соціально-психологічної допомоги м. Хуст.
З соціальних мереж я дізналася про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги. Вирішила зателефонувати і попросити про допомогу » - ділиться п. Тетяна.
«Жінка прийшла у вкрай пригніченому стані, на межі депресії. Вона не розуміла, що з нею відбувається. Разом ми дійшли висновку, що в родині класичний випадок економічного та психологічного насилля.
Після отримання психологічної допомоги, вона наважилась змінити місце проживання. Ми допомогли їй знайти нове житло, оскільки, проживаючи з рідними, вона почувала себе в небезпеці» - розповідає психологиня мобільної бригади соціально-психологічної допомоги.
«Ми проживали травми, шукали опору всередині себе. В жінки знову з’явилися мрії та плани на майбутнє, а на обличчі з'явилася посмішка», – додала психологиня.
Далі ми скерували Тетяну до кейс-менеджерки для супроводу з правових питань, а робота над психологічним станом триває.
Мобільні бригади працюють за підтримки UNFPA, Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine, у координації з Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції через імплементаціїного партнера Громадський Рух «Віра, Надія, Любов».
Послуги мобільної бригади надаються завдяки фінансовій підтримці урядів США ( Бюро гуманітарної допомоги USAID), Канади, Норвегії, Швеції, Великої Британії, Фінляндії, Данії та Гуманітарного Фонду для України (UHF).
